Оригінальний Троїстий пакт було укладено у вересні 1940-го. Вересень 2025го, 85 років по тому, в Китаї, відбудеться зустріч цілком можливо замислена як косплей відомого союзу минулого. В Шанхаї зустрінуться Сі, Моді та Путін - лідери Китаю, Індії та Росії.
Ця зустріч проходить на тлі болісних процесів самовизначення індійських еліт. Останні вибори засвідчили послаблення правлячої партії і підштовхнули керівну верхівку до авторитарних відповідей на питання утримання влади. Сильним фактором є суттєве погіршення відносин з США, пов'язане зі негативним сприйняттям особи Трампа в Індії. Одержимий марнославством і прагненням нобелівської премії Трамп припустився дипломатичних помилок у стосунках з Моді і спробував виправити їх методом економічної сили, введенням тарифів. Це штовхає Індію в обійми Китаю та РФ.
Разом із своїми сателітами, таким як Іран, Північна Корея, Камбоджа, Бангладеш, М'янма, зонами впливу в Африці, Азії, Південній Америці та карибському басейні, трійка має перспективи створити світову військово-економічну потугу. Це буде непросто оскільки між цими країнами, існує цілий ряд спірних питань, в першу чергу економічних та територіальних. Втім в контексті нового світового порядку, який пропагує Трамп, усі три країни мають суттєву вигоду від узгодження та об'єднання зусиль. Військова самоізоляція у поєднанні з протекціоністською економічною політикою руйнує союзи США, і як наслідок підважує світовий порядок заснований на праві, а отже створює нові можливості для Росії, Китаю та Індії по розширенню власного впливу.
В кожної з трьох країн є власні інтереси в межах цього союзу. Росію цікавить відновлення кордонів СРСР, Китай - поглинання Тайваню, Індію - вирішення пакистанського питання. Показово що до зустрічей приєднається також Ердоган, лідер Туреччини, яка є формально членом НАТО але де-факто є радше вагомою п'ятою колоною. Ердоган також має власні інтереси - вирішення територіальних суперечок з Грецією та зміцнення власної авторитарної влади.
Навіть якщо у вересні 2025 Китай, Індія та Росія досягнуть принципової згоди про взаємну підтримку це не означає скорої глобальної війни. Це дасть старт, в першу чергу, узгодженій підготовці: зміцненню економічно-логістичних ланцюгів між країнами, що мають стати фундаментом для майбутніх локальних війн та військового протистояння з західними демократіями.
Об'єднання зусиль дозволить трійці повернутись до знайомого стану міжнародних взаємин: бі-полярного світу. З тою різницею що противник демократичного світу тепер не вдягає маску комунізму, а відверто показує своє авторитарне обличчя.
Важливими козирем авторитарного союзу є ерозія демократичних міждержавних утворень. Туреччина є потужним авторитарним агентом в НАТО, який може суттєво знизити ефективність цього союзу. Угорщина є суттєвим авторитарним агентом в ЄС, який суттєво знижує швидкість прийняття рішень та дестабілізує ЄС з середини. США з основної потуги демократичного світу перетворились на джерело непередбачуваності.
Найсприятливіше вікно можливостей для спільної підготовки трійки до активного військового протистояння триватиме 9 місяців, до травня 2026 року, коли завершаться президентські вибори в Угорщини і один з ключових агентів в ЄС, Орбан, ризикує втратити владу. Наступне сприятливе вікно можливостей може виникнути між 2027 та 2028 рокам. У 2027 у Франції відбудуться президентські вибори, під час яких до влади мають шанси прийти ультраправі, які здатні перетворити Францію на євроскептика. У 2028 спливає термін президентських повноважень Трампа і до влади може прийти політик більш прихильний до зміцнення демократичних союзів.
Перевага використання вікна 2025-2026 року для трійки в тому, що європейські демократії та США на даний момент не готові до ведення бойових дій високої інтенсивності, в той час як Росія вже має цей досвід і співпрацює з Китаєм щоб маштабувати його. До 2027 року і США, і країни ЄС будуть значно краще готові до військово конфлікту будь якого характеру. І хоч зусилля трійки з інформаційного впливу можуть знизити моральну готовність громадян демократичних країн до захисту своїх країн зі зброєю в руках, оснащені професійні армії демократичних країн можуть становити суттєву загрозу навіть для набагато більш чисельних військ авторитарного союзу.
Існує ймовірність двохетапного протистояння, в якому перший етап розпочинається до середини 2026 року у вигляді обмеженого військового протистояння в ЄС, покликаного зменшити можливості європейських країн до скоординованого нарощення військової спроможності та створення грунту для політичної дестабілізації балтійських країн, а можливо і балканських країн; другий етап с середини 2027 може включати регіони за межами Європи, такі як Тайвань, Пакистан, Ірак, Ізраїль, Сирія і означатиме перетворення протистояння на глобальне.
Існує багато можливостей відвернути створення авторитарного союзу Китаю, Індії та РФ шляхом використання їх протиріч та економічної вразливості. Як ці можливості будуть використані покаже час.
