Оригінальний Троїстий пакт було укладено у вересні 1940-го. Вересень 2025го, 85 років по тому, в Китаї, відбудеться зустріч цілком можливо замислена як косплей відомого союзу минулого. В Шанхаї зустрінуться Сі, Моді та Путін - лідери Китаю, Індії та Росії.
Ця зустріч проходить на тлі болісних процесів самовизначення індійських еліт. Останні вибори засвідчили послаблення правлячої партії і підштовхнули керівну верхівку до авторитарних відповідей на питання утримання влади. Сильним фактором є суттєве погіршення відносин з США, пов'язане зі негативним сприйняттям особи Трампа в Індії. Одержимий марнославством і прагненням нобелівської премії Трамп припустився дипломатичних помилок у стосунках з Моді і спробував виправити їх методом економічної сили, введенням тарифів. Це штовхає Індію в обійми Китаю та РФ.
Разом із своїми сателітами, таким як Іран, Північна Корея, Камбоджа, Бангладеш, М'янма, зонами впливу в Африці, Азії, Південній Америці та карибському басейні, трійка має перспективи створити світову військово-економічну потугу. Це буде непросто оскільки між цими країнами, існує цілий ряд спірних питань, в першу чергу економічних та територіальних. Втім в контексті нового світового порядку, який пропагує Трамп, усі три країни мають суттєву вигоду від узгодження та об'єднання зусиль. Військова самоізоляція у поєднанні з протекціоністською економічною політикою руйнує союзи США, і як наслідок підважує світовий порядок заснований на праві, а отже створює нові можливості для Росії, Китаю та Індії по розширенню власного впливу.
В кожної з трьох країн є власні інтереси в межах цього союзу. Росію цікавить відновлення кордонів СРСР, Китай - поглинання Тайваню, Індію - вирішення пакистанського питання. Показово що до зустрічей приєднається також Ердоган, лідер Туреччини, яка є формально членом НАТО але де-факто є радше вагомою п'ятою колоною. Ердоган також має власні інтереси - вирішення територіальних суперечок з Грецією та зміцнення власної авторитарної влади.
Навіть якщо у вересні 2025 Китай, Індія та Росія досягнуть принципової згоди про взаємну підтримку це не означає скорої глобальної війни. Це дасть старт, в першу чергу, узгодженій підготовці: зміцненню економічно-логістичних ланцюгів між країнами, що мають стати фундаментом для майбутніх локальних війн та військового протистояння з західними демократіями.
Об'єднання зусиль дозволить трійці повернутись до знайомого стану міжнародних взаємин: бі-полярного світу. З тою різницею що противник демократичного світу тепер не вдягає маску комунізму, а відверто показує своє авторитарне обличчя.
Важливими козирем авторитарного союзу є ерозія демократичних міждержавних утворень. Туреччина є потужним авторитарним агентом в НАТО, який може суттєво знизити ефективність цього союзу. Угорщина є суттєвим авторитарним агентом в ЄС, який суттєво знижує швидкість прийняття рішень та дестабілізує ЄС з середини. США з основної потуги демократичного світу перетворились на джерело непередбачуваності.
Найсприятливіше вікно можливостей для спільної підготовки трійки до активного військового протистояння триватиме 9 місяців, до травня 2026 року, коли завершаться президентські вибори в Угорщини і один з ключових агентів в ЄС, Орбан, ризикує втратити владу. Наступне сприятливе вікно можливостей може виникнути між 2027 та 2028 рокам. У 2027 у Франції відбудуться президентські вибори, під час яких до влади мають шанси прийти ультраправі, які здатні перетворити Францію на євроскептика. У 2028 спливає термін президентських повноважень Трампа і до влади може прийти політик більш прихильний до зміцнення демократичних союзів.
Перевага використання вікна 2025-2026 року для трійки в тому, що європейські демократії та США на даний момент не готові до ведення бойових дій високої інтенсивності, в той час як Росія вже має цей досвід і співпрацює з Китаєм щоб маштабувати його. До 2027 року і США, і країни ЄС будуть значно краще готові до військово конфлікту будь якого характеру. І хоч зусилля трійки з інформаційного впливу можуть знизити моральну готовність громадян демократичних країн до захисту своїх країн зі зброєю в руках, оснащені професійні армії демократичних країн можуть становити суттєву загрозу навіть для набагато більш чисельних військ авторитарного союзу.
Існує ймовірність двохетапного протистояння, в якому перший етап розпочинається до середини 2026 року у вигляді обмеженого військового протистояння в ЄС, покликаного зменшити можливості європейських країн до скоординованого нарощення військової спроможності та створення грунту для політичної дестабілізації балтійських країн, а можливо і балканських країн; другий етап с середини 2027 може включати регіони за межами Європи, такі як Тайвань, Пакистан, Ірак, Ізраїль, Сирія і означатиме перетворення протистояння на глобальне.
Існує багато можливостей відвернути створення авторитарного союзу Китаю, Індії та РФ шляхом використання їх протиріч та економічної вразливості. Як ці можливості будуть використані покаже час.
Немає коментарів:
Дописати коментар