неділя, 16 листопада 2025 р.

По Берліну зі слоном в руці

Часом рівень абсурду навколо настільки зашкалює, що здається ніби весь світ стоїть на слонах з черепахою. Але ні, якщо вже на те пішло світ - це повітряна кулька, яку слон тримає за ниточку своїм хоботом. Бо так було намальовано на стіні одного будинку в Берліні.


Сьогодні проходив повз цього слона і роздивлявся перехожих (слон досі не дає світові полетіти вище п’ятого поверху). Люди цієї вулиці не дуже привертають увагу, порівняно з деякими іншими місцями Берліна. Кілька сусідніх провулків повсякчас час заповнені туристами: на яке число у календарі не тицьни - нема поганого дня аби зробить селфі біля Чекпойнт Чарлі, пункту пропуску до радянської зони окупації. Бічні вулиці приймають потік офісних працівників і ввечері і зранку, кожного буднього дня, крім п’ятниці, коли всі роблять вигляд що працюють з дому. На одній з вулиць щодня, крім неділі, лунає українська мова - поруч відділення Нової Пошти, що відкрилось в Німеччині першим, буквально, відділення №1. А на твій вулиці, де слон тримає світ за хвоста немає майже нікого. Поодинокі мами з дітьми, йдуть у бік дитячого майданчика (власне, з нагоди майданчика тут і проживає яскраво розцяцькований слон), крім них хіба ще принагідні безхатьки, вони рухаються у напрямку метро, що наскрізь пропахло дьонер-кебабом. 


Цього дня мені було по дорозі саме з безхатьками. Їх було не багато. Чи то дощ розлякав, чи то не по-прокидались ще. Власне була лише одна, з натяжкою. Віднести її до безхатьків, попри візуальні ознаки - такі як брудний одяг, немите волосся, непевну ходу, втомлене алкоголем обличчя - можна було лише формально. Вона була явищем в собі, найцікавішою особиною з тих що я бачив за останній час. Найбільше приваблювала в ній поведінка цілком вільної - тобто обмеженої лише власними слабкостями - людини. 


Ось вона! Ось її “оу фак ю” пошепки. Воно прозвучало після того як вона запалила цигарку на верхній платформі станції метро Хеллешез Тор, обвела коротко поглядом людей що стояли поруч і зафіксувала їх німий і трохи боягузливий докір; потім спустилась, тримаючи в році відкриту пляшку з пивом, вниз, на вулицю.


Я побачив її хвилин за десять до того, коли вона ще йшла повз слона - не знаю яким чином той слон встрибує в кожне третє речення - ще без пляшки і цигарки. Коротко стрижене, фарбоване у фіолетовий колір, волосся, струнка фігура, бомжуватий але стильний одяг - це і є класичний Берлін. Тільки тут, в певних кварталах, безхатьки та наркомани виглядають так, наче кожен з них як не Девід Боуі (нехай спочиває з миром), то принаймні його хлопець або дівчина. Але найбільш берлінською її робила хода, вона їшли немов на церемонію вручення Оскар, або принаймні на Берлінале. Так ходять моделі на подіумі, актриси у фільмах і жінки у мріях не обділених фантазією чоловіків. Я навіть роззирнувся довкола, щоб пересвідчитися у відсутності кінокамер, але ні, самі лише мами, діти і кілька пар, що тримались за руки. 


Я спробував уявити кого вона могла б тримати за руку. Можливо слона. Якби він мав руки. Або хоча б на секунду звільнив свій хобот від відповідальності за увесь світ. 

субота, 8 листопада 2025 р.

Тоталітарне майбутнє

Експоненційне зростання виробництва сонячної енергії в Китаї, успішність військової стратегії "війни на виснаження", що її проводить Росії, у поєднання і низьким рівнем цінності людського життя, усе це спонукає подумати над тим, що можливо майбутнє людства не демократичне, а саме тоталітарне. 

І все на що ми можемо вплинути сьогодні - це те, які різновиди тоталітаризму нас чекають. З якими нормами і звичаями, будуть існувати і змагатись між собою. 

Тоталітаризм може мати різні форми і різновиди: поліцейська держава РФ, цифровий тоталітаризм то якого наближаться США, тотальна ідеологічна уніфікація Китаю, КНДР чи СРСР. 

Логічною перевагою тоталітаризму є здатність швидко концентрувати ресурси на обраному напрямку і досягати результатів. В цьому аспекті тоталітаризм паразитує на інноваціях, що їх створюють ліберальні держави, успішно адаптує і масштабує їх і перевершує, з рештою, ліберальні держави у ефективності. Сонячні панелі лише один приклад, а їх багато: електричні автомобілі чи мобільні телефони, список можна продовжувати. 

Сприятливою умовою для встановлення тоталітаризму є вразливість суспільств перед цифровими комунікаціями, такими як соцмережі, і непереможність confirmation bias на якому систематично паразитують інформаційні шахраї, різноманітні інфлюенсери та псевдоексперти. Розвиток систем штучного інтелекту виводить індустрію інформаційних маніпуляцій на новий, небачений досі рівень: текст, аудіо, а тепер і відео інформація, досі найнадійніший вид інформації з усіх, є вразливими до фальсифікацій. Здатність контролювати інформаційні мережі і поширювати ними масово вироблені наративи, спрямовані вже не на прошарки суспільства, а на окремих індивідів дозволяє тотальний інформаційний контроль, а з ним і контроль за діяльністю суспільств. Ба більше, вже існують автоматизовані інструменти які дозволяють розгортати подібні інформаційні системи силами невеликої групи людей, без потреби у значному бюрократичному апараті: це масштабні ботоферми південної Азії, і студії виробництва різноманітних "фейків", автоматизовані аналітичні системи відстежування активності користувачів в мережі і інші. 

Рано казати що демократія і лібералізм програли... Хоча чому? Власне цей допис про сонячні панелі, електромобілі, ботоферми, він також і про те що демократія і лібералізм програли технолгічному тоталітаризму і тим людям, які перевизначають саме поняття "людина", вкладаючи в нього значно менше. І задовольняючись цим.

Разом з тим, із наведеного вище аж ніяк не слідує, що демократії та лібералізму прийшов кінець. Річ у тім що тоталітарним утворенням вигідно взаємодіяти з ліберальними демократіями переймаючи їх технології та імпортуючи культурні продукти, предмети розкоші. Тож за умови визнання першості тоталітарних режимів деякі ліберальні демократії (особливо ті з них, де суспільства схильні до торгівельного прагматизму, як Нідерланди або Швейцарія) можуть уникнути суттєвих трансформації коштом співпраці з тоталітаризмом.