Привіт. Сьогодні місто залито дощем.
Я розповім тобі про нього трохи:
Цей дощ не викликає в нас, у грудях, щем,
Не заколисує у спогадах, а ще
Він не приносить радісний неспокій.
Я розповім тобі про нього трохи:
Цей дощ не викликає в нас, у грудях, щем,
Не заколисує у спогадах, а ще
Він не приносить радісний неспокій.
Для нас не плаче він сльозами щастя чи печалі,
Для нас волого, палко не цілує він шибки,
Не стукотить для нас синхронними серцями,
Не проникає, ошалілий до нестями
Під одяг. І не зваблює думки.
Для нас волого, палко не цілує він шибки,
Не стукотить для нас синхронними серцями,
Не проникає, ошалілий до нестями
Під одяг. І не зваблює думки.
Буденне явище природи. Гарячий чай, або трав'яна суміш.
Ніяких босоніжок. Холодно. Тож рукавички, плащ, і парасолька.
Двом друзям той, інакший, дощ - нестерпна розкіш.
Небажаний, мов за Союза джаз чи вірш
Василя Стуса, для нас він яблука едемського невчасна долька.
Ніяких босоніжок. Холодно. Тож рукавички, плащ, і парасолька.
Двом друзям той, інакший, дощ - нестерпна розкіш.
Небажаний, мов за Союза джаз чи вірш
Василя Стуса, для нас він яблука едемського невчасна долька.
Немає коментарів:
Дописати коментар