Про Pink Floyd, Воскресенье і дежавю

Ця історія про ті часи, коли авторське право у наших краях визнавало лише авторів з радянським громадянством, коли однією з головних конкурентних переваг серед митців в країні переможного комунізму, був доступ до зразків творчості загниваючої капіталістичної буржуазної інтелігенції.

Цього погожого вечора, слухаючи улюблене Radio Paradise, я був ощасливлений композицією гурту, до якого (дякую батьку за музичні смаки) маю особливу симпатію - Pink Floyd. Прозвучала їх "Childhood's End" з альбому '72 року Obscured by the clouds. Отже слухаю я, насолоджуюсь, смакую, так би мовити, запис, який не часто почуєш у радіоефірі, і раптом відчуваю гострий приступ дежавю. Мелодія пісні нагадує щось дуже радянське але дуже приємне, щось знайоме, наче старий сон. Прислухався, погуглив - так і є!

Знайшовся гурт, а точніше виконавці, що дали життя цілим трьом гуртам - "Кузнецкий Мост", "Машина Времени" і "Воскресенье" - чия манера виконання, в окремих піснях, дуже нагадує флойдівську баладу. Останній раз я слухав "Воскресенье" ще в минулому тисячолітті, втім шанувальники гурту не дадуть збрехати, забути їх музику важко.

Можливо це лише збіг, а може наслідок глибших спільних впливів, але мені чомусь здається, вся справа в тому, що совок в ті часи був майже закритий від західних стандартів для більшості, того самого народу, в ім'я якого партійна меншість вела країну до комуністичного раю. Сама меншість, на відміну від більшості, мала доступ до західних стандартів. І вона і її друзі і родичі. Серед друзів і родичів траплялись митці. Ті митці, які отримували доступ до західних стандартів, при наявності певного таланту, були приречені на популярність. Принаймні в межах Радянського Союзу. Варто було здібному музиканту написати цікавий текст і хіт вже в кишені. Зовсім не випадково обидва Макаревіча, і старший і молодший були засновниками популярних музичних гуртів. Їх батько, Вадим Григорійович, був одним з провідних московських архітекторів. Він спеціалізувався на освітленні, зокрема проектував освітлення радянських виставок в Брюсселі, Монреалі, Парижі, Генуї, Лос-Анджелесі. Саме з поїздок в США, під час підготовки до виставки 1977-го року, батько міг привезти синам новенький альбом флойдів.

За сорок років до народження гурту "Воскресенье" Олександр Волков зробив собі ім'я на "Чарівнику смарагдового міста", спершу переклавши, а потім і переробивши казку Лаймона Баума про чарівника з країни Оз. Втім Волков створив ще й авторські продовження сюжету, за які я йому особливо вдячний - пам'ятаю як читав і хотілось, щоб казка не закінчувалась. Саме цим, напевно плагіат відрізняється від шедевру, здатністю вдихнути в ідею нове життя.

Чи вдалось це Макаревічу-молодшому, Романову, Маргулісу і їх товаришам - судіть самі.

Pink Floyd - Childhood's End (1972)

http://www.youtube.com/watch?v=AsGqpmt_FJI

Воскресение - Кто виноват (1974-79)

http://www.youtube.com/watch?v=i7VshexvAqQ

PS: Порівняв тексти пісень. Вони ще й написані на одну тему - дорослішання.